До Всесвітнього дня здоров’я сформував одну робочу гіпотезу:
Робота над процесами може бути формою турботи про нервову систему команди.
Коли люди говорять про здоров’я на роботі – часто говорять про підтримку, психологів, вебінари про стрес. З’являються поради “більше/краще відпочивати”, взяти відпустку тощо.
Це важливо. 🙏
Але є один фактор, який чомусь згадується рідше, ніж хотілося б.
👉 Процеси.
Дуже багато (нездорового) стресу в організаціях – з’являються через невизначеність, хаос та регулярні перевантаження.
Кожен названий аспект залежить від якості процесів компанії.
Коли процесів немає або вони не зрозумілі, нервова система людини отримує постійні сигнали небезпеки. Ось кілька типових наслідків цього:
– Незрозуміло, хто приймає рішення.
– Задачі з’являються “на вчора”.
– Інформація зберігається у 17 чатах і пам’яті Олега.
– Нова людина в команді змушена проводити етнографічне дослідження, щоб зрозуміти, як тут все працює…
❗ З точки зору людини це називається робочий стрес.
👉 З точки зору процесу – це слабко ефективна система…
Тоді, що ж відбувається коли процеси є і вони зрозумілі команді?
– Люди менше сперечаються.
– Менше термінових пожеж.
– З’являється передбачуваність.
– Новим працівникам легше адаптуватись.
– І як ключовий наслідок – у членів команди нарешті залишаються сили на приготування яблучного пирога після роботи ввечері…
📌 Моя робоча гіпотеза проста:
Якщо одне яблуко в день – віддаляє від походу до стоматолога.
То через зрозумілий опис одного основного процесу – можна уникнути необхідність залучення корпоративного психолога.
Може процеси не лікують. Але вони добре прибирають джерела хронічного стресу.
Спостерігаю далі, бажаючи вам здоров’я.
— БіП
